Вікові особливості психічного розвитку учня

КРИТЕРІЇ ПЕРІОДИЗАЦІЇ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ

Підстави періодизації :

За зовнішнім критерієм (н-д, етапи дитинства = ланки навчання і виховання (Рене Заззо)
За внутрішнім критерієм (н-д, внутрішня ознака – розвиток кісткової тканини (П.П. Блонський)
За декількома ознаками (н-д, психосоціальний розвиток (Л.С. Виготський, Д.Б. Ельконін):

Критерії :

1) соціальна ситуація розвитку;
2) провідна діяльність;
3) вікові психічні новоутворення.

ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ПСИХІКИ

Біологічний:

  • Спадковість (темперамент, задатки здібностей)
  • Особливості протікання внутрішньоутробного періоду (пренатальний період)
  • Процес народження

Соціальний (середовище):

  • Природне середовище, культура, система виховання тощо
  • Мікросередовище (сім’я, найближче оточення)

ОСНОВНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ДИТЯЧОГО РОЗВИТКУ

  1. Нерівномірність, послідовність розвитку психічних процесів
  2. Наявність сенситивних періодів у розвитку.
  3. Ведуча роль навчання у розвитку
  4. Роль мовлення в формуванні вищих психічних функцій.
  5. Циклічність розвитку, наявність стабільних і критичних періодів розвитку

Криза (2) 3 років

  • Негативізм – негативна реакція на прохання дорослого (не на дію (!)
  • Упертість – реакція на своє власне рішення (наполягти на своєму)
  • Непоступливість – протест проти порядків, які існують у сім’ї (безособовий характер)
  • Свавілля – прагнення до емансипації від дорослого (самостійність наміру, задуму)
  • Знецінення дорослих
  • Протест-бунт – часті сварки з батьками, конфлікти
  • Прагнення до деспотизму – прояв деспотичної влади різними способами

ХАРАКТЕРИСТИКА КРИЗИ 6-7 РОКІВ

ФІЗІОЛОГІЧНИЙ КРИЗИС

  • інтенсивний розвиток головного мозку;
  • інтенсивний розвиток гормональної системи;
  • інтенсивний розвиток кісткової тканини;
  • інтенсивний розвиток серцево-судинної системи;
  • зниження імунітету;
  • зниження стійкості нервової системи.

ПСИХОЕМОЦІЙНИЙ КРИЗИС

  • емоційна нестійкість;
  • примхливість, плаксивість;
  • підвищена ситуативна тривожність;
  • підвищена стомлюваність;
  • невмотивована агресивність;
  • зниження довільності поведінки;
  • зниження швидкості та гнучкості розумових, мнемічних і перцептивних процесів

Психологічні особливості шестирічних дітей

  • Особливості мислення дошкільника
  • Мимовільна пам’ять
  • Низька стійкість уваги (10-15 хв.)
  • Пізнавальні мотиви нестійкі та ситуативні
  • Завищена самооцінка (труднощі в розумінні критеріїв пед. оцінки)
  • Нестійкість поведінки

СТРУКТУРА АДАПТАЦІЇ ПЕРШОКЛАСНИКІВ ДО ШКОЛИ

ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНА АДАПТАЦІЯ

(ВЕРЕСЕНЬ – ЛЮТИЙ) – адаптація до нових умов середовища: режиму дня, режиму харчування, освітлення, шуму, до біологічного середовища, навантажень опорно-рухового апарату, постійної нервово-психічної напруги тощо

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА АДАПТАЦІЯ (ВЕРЕСЕНЬ – ТРАВЕНЬ) – входження у роль школяра, адаптація до вимог шкільного навчання, до особливостей спілкування з однолітками, учителем

ОСОБИСТІСНА АДАПТАЦІЯ

(ВЕРЕСЕНЬ – ГРУДЕНЬ 2 КЛАСУ) – прийняття власного «Я» як школяра

НОВОУТВОРЕННЯ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

  • Розвиток довільності психічних процесів; якісно новий рівень регуляції поведінки і діяльності;
  • Мислення – центр свідомості (інтелектуалізація всіх психічних функцій; перехід до словесно-логічного М.);
  • Розвиток рефлексії, аналізу, внутрішнього плану дій;
  • Розвиток нового пізнавального ставлення до дійсності, пізнавальних мотивів, мотивів досягнення успіху;
  • Орієнтація на групу однолітків;
  • Основи моральної і емоційної спрямованості особистості, стилю поведінки і діяльності.

ХАРАКТЕРИСТИКА КРИЗИ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ

ФІЗІОЛОГІЧНА КРИЗА:

  • Ендокринні зміни (різкі гормональні зміни, накопичення підшкірного жиру тощо);
  • «Стрибок росту», зміна пропорцій тіла;
  • Перепади судинного і м’язового тонусу (швидка зміна фізичного стану, стомлюваність, тощо).

ПСИХОЕМОЦІЙНА КРИЗА:

  • Емоційна нестійкість;
  • Статева ідентифікація (орієнтація на зразки мужності / жіночності);
  • Формування образу «Я» (фізичного і психологічного);
  • Підвищена тривожність, депресивність;
  • «Афект неадекватності».

ПСИХОЛОГІЧНІ НОВОУТВОРЕННЯ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ

  1. Когнітивні зміни (розвиток теоретичного мислення, логічної пам’яті, здатність до самоаналізу, розвиток післядовільної уваги тощо).
  2. Почуття дорослості (прагнення бути, здаватися і вважатися дорослим), потреба у суспільному визнанні, самоствердженні.
  3. Підлітковий егоцентризм (феномен «уявної аудиторії», «персональний міф», «фантазія найди»).
  4. Формування «Я-концепції» (уявлення про себе, про свою привабливість, розум, характер, здібності тощо), інтенсивний розвиток самооцінки.
  5. Формування ідентичності (усвідомлення самого себе).
  6. Вміння підпорядковуватися нормам життя колективу.
  7. Самосвідомість набуває морального характеру (розвиток системи ціннісних орієнтацій, спрямованості особистості).

ПОВЕДІНКОВІ РЕАКЦІЇ ПІДЛІТКА

Такі, що характерні для молодшого віку:

  • Реакція відмови.
  • Реакція опозиції, протесту.
  • Реакція імітації.
  • Реакція компенсації.
  • Реакція гіперкомпенсації.

Власне підліткові:

  • Реакція емансипації (незалежність).
  • Реакція «негативної імітації».
  • Реакція групування.
  • Реакція захоплення («хобі-реакція»).
  • Реакції, пов’язані з сексуальним потягом.

ОСНОВНІ «ДОМІНАНТИ» У СФЕРІ ІНТЕРЕСІВ ПІДЛІТКІВ

  • «Егоцентрична домінанта» (інтерес до власної особистості)
  • «Домінанта далі» (більша суб’єктивна значимість віддалених подій ніж теперішніх)
  • «Домінанта зусилля» (тяга до опору, подолання, вольового зусилля, в негативних формах: упертість, хуліганство тощо)
  • «Домінанта романтики» (прагнення до незвіданого, ризикованого, пригод)

ПСИХОЛОГІЧНІ НОВОУТВОРЕННЯ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ

  1. Нова соціальна ситуація: «Я і суспільство»
  2. Центральне новоутворення: професійне і особистісне самовизначення (внутрішня позиція дорослої людини, визначення свого місця у світі тощо)
  3. Спрямованість у майбутнє
  4. Формування життєвих цінностей, світогляду
  5. Оцінка своїх можливостей і здібностей
  6. Провідна діяльність – учбово-професійна
  7. Інтерес до спілкування з дорослими
  8. Криза особистісної ідентичності (криза самовизначення)

Презентація