мотивація діяльності вчителя й учнів на уроці (за обов’язком, за інтересом, за традицією спільної діяльності…);
інтерес учителя й учня до уроку (до змісту, методів і форм).
2. Реалізація ідей розвиваючого навчання:
як здійснювалась робота щодо формування активності, самостійності й творчості;
які засоби використовував учитель для постійного переходу від навчання до самонавчання.
3. Організація пізнавальної діяльності на уроці:
чи були установки на сприймання, запам’ятовування і роздуми (що сприйняти, що завчити, що обговорити);
як учитель домагався цілісного й свідомого, осмисленого сприйняття навчального матеріалу (поставив мету, спрямував усвідомленість в одне русло, застосував цілісний підхід, наочність, образність тощо);
як організував увагу (як спрямовував, як переключав, що робив під час відволікання, як домагався стійкості);
як розвивав пам’ять дітей (які види діяльності організовував, як націлював на запам’ятовування, збереження і відтворення, як добирав інформацію для запам’ятовування, скільки і як повторював, як перевіряв);
як розвивав мислення учнів, використовуючи порівняння, зіставлення, аналіз, синтез, класифікацію, систематизацію, генералізацію;
як працював із поняттями, аргументами;
як розвивав творчу уяву.
4. Формування вмінь і навичок дітей:
як формував загально навчальні вміння й навички;
як вироблялися спеціальні вміння й навички;
які практикував види вправ і як вони сприяли тренуванню умінь і навичок;
яку роль відіграють вказівки, інструкції, алгоритми, зразки під час формування вмінь і навичок;
чи раціонально використав час для формування вмінь і навичок
5. Розвиток емоційно-вольової сфери учнів:
які емоції дітей переважають на уроці;
які засоби корекції емоцій використав учитель на уроці;
чи враховує педагог на уроці індивідуальні особливості й стан дитини;
що робить для активізації вольової сфери у дітей;
чи помічає учнів з агресивним і депресивним станом.