І. Мета: планування навчально-виховних завдань уроку та оцінювання
їхньої оптимальності
- Повнота, комплексність, різноманітність завдань уроку.
- Урахування особливостей учнів класу під час планування задач.
- Навчальні, виховні, розвиваючі завдання.
- Наявність диференційованих завдань.
- Правильність виділення серед системи завдань основних, найбільш суттєвих за цих умов.
ІІ. Мета: оцінювання оптимальності змісту уроку
- Відповідність змісту уроку вимогам програм.
- Вибір найбільш раціональної логіки розкриття матеріалу.
- Науковість, систематичність, доступність викладу матеріалу, повнота розкриття теми.
- Виховна спрямованість уроку.
- Трудова, політехнічна спрямованість уроку.
- Оцінювання змісту матеріалу з точки зору його розвиваючого впливу (розвиток пізнавальних інтересів, емоцій, раціональних прийомів мислення, загально навчальних навичок та вмінь, волі, наполегливості).
- Здійснення міжпредметних зв’язків.
- Уміння вчителя виділяти у змісті матеріалу основні ідеї та думки, концентрувати увагу на провідних принципах, фактах, законах.
- Помилки під час підбору змісту уроку.
ІІІ. Мета: оцінювання оптимальності вибору методів, прийомів
та засобів навчання
- Відповідність методів загальній спрямованості навчання, дидактичній меті, змісту матеріалу, віку учнів, специфіці предмета.
- Методи вивчення нового матеріалу.
- Методи формування вмінь та навичок.
- Методи стимулювання та мотивації.
- Методи контролю та самоконтролю.
- Оптимальність поєднання різних методів, обґрунтованість методів.
- Використання наочних посібників, дидактичних матеріалів, технічних засобів.
- Методика організації самостійних робіт.
- Використання переваг кабінетної системи.
IV. Мета: перевірка, оцінювання знань, умінь, навичок
- Місце контролю в системі уроку.
- Методи контролю, доцільність Їхнього застосування.
- Методика перевірки домашніх завдань.
- Розвиток в учнів навичок самоаналізу та самоконтролю (взаємна перевірка, рецензування, запитання тим, хто відповідає).
- Кількість опитаних учнів.
- Виховний бік перевірки.
- Урахування індивідуальних особливостей під час перевірки.
- Способи активізації учнів під час перевірки.
- Кількість оцінок, Їхня об’єктивність, аргументація.
- Зміст та характер запитань, завдань (відтворюючі, проблемні,
спрямовані на встановлення причинно-наслідкових зв’язків та ін.). - Оцінювання рівня якості знань, умінь, навичок (повнота, усвідомленість, міцність, глибина, наявність системи у відповідях).
V. Мета: як формуються загальнонавчальні вміння та навички на уроці
- Які завдання формування загальнонавчальних навичок були помічені?
- Які види діяльності в зв’язку з цим були обрані і чому?
- Які завдання і вправи пропонувалися для формування загальнонавчальних умінь та навичок?
- Які методи роботи були обрані і чому?
- Які загальнонавчальні вміння та навички формувалися і який рівень Їхньої сформованості?
- Які труднощі мали вчитель та учні під час розв’язання цих завдань?
- Як здійснюються формування навичок, планування навчальної роботи (планування відповідей, творів, доведень)?
- Як формується вміння виділяти основне в матеріалі (вчитель концентрує на ньому увагу, виділяє суттєві ознаки, записує основні думки, підкреслює їх інтонацією, аналізує логіку відповідей учнів)?
VІ. Мета: вивчення способів активізації пізнавальної діяльності
- Активізація пізнавальної діяльності на різних етапах уроку.
- Прийоми активізації у разі застосування різних методів навчання.
- Використання проблемного навчання, індивідуального та диференційованого
підходів із метою активізації пізнавальної діяльності. - Види активності (зовнішня, пізнавальна).
- Моменти найбільшої активності учнів, її причини.
- Результативність активізації в якісному та кількісному відношеннях.
VІІ. Мета: вивчення характеру взаємовідносин учителя й учнів
- Організація роботи учнів на різних етапах уроку.
- Вміння вчителя володіти класом, активізувати діяльність учнів, організувати самостійну роботу.
- Індивідуальний підхід до учнів.
- Рівень педагогічних вимог до учнів, до їхніх відповідей, до розвитку мови та мислення.
- Характер постановки запитань учням.
- Реакції на помилки учнів.
- Репліки під час оцінювання учнів, аргументація оцінок.
- Характер і тон дисциплінарних зауважень.
- Загальна емоційна та інтелектуальна атмосфера на уроці.
- Дотримання норм педагогічної етики. Культура спілкування.
- Стиль і темп роботи вчителя, їх вплив на діяльність учнів (енергійність, рішучість, млявість, байдужість та ін.).
- Стимулювання успіхів учнів, арсенал стимулів.
- Мовна взаємодія на уроці (культура мови, логічність, емоційність).
VІІІ. Мета: реалізація принципів навчання на уроці
1. Реалізація основних дидактичних принципів у змісті та методах навчання.
2. Реалізація принципів навчання на різних етапах уроку.
3. Показ реалізації одного з принципів навчання на уроці:
- науковості;
- наочності;
- активності та самостійності;
- відповідності навчання реальним можливостям учнів та вчителя; усвідомленості.
4. Які засоби, методи та прийоми були використані для реалізації принципу усвідомленості:
- чи була використана наочність;
- чи враховувалися вікові та індивідуальні особливості;
- які пізнавальні завдання розв’язувалися;
- чи була організована самостійна пізнавальна робота;
- чи перевірені розуміння домашнього завдання, ступінь осмислення нового матеріалу;
- які прийоми використаю для перевірки усвідомлення нового (доведення, порівняння, постановка проблемних питань).
5. Чи можна говорити про єдність та взаємозв’язок принципів навчання на уроці.
ІХ. Мета: організація пізнавальної діяльності на уроці
Організація сприйняття на уроці:
- підготовка до сприйняття;
- створення умов для успішного сприйняття матеріалу;
- види сприйняття (безпосереднє, опосередковане).
- які нові уявлення були сформовані, наскільки вони правильні, повні;
- управління сприйняттям з боку вчителя.
Формування понять на уроці:
- якими знаннями оперують всі учні класу;
- виділіть у структурі знань наукові факти, поняття, закони, теорії;
- як учитель формував нові поняття, теоретичні узагальнення, висновки (використовував аналіз, синтез, порівняння);
- який рівень сформованих понять;
- чи були наявними всі етапи формування понять.
Організація запам’ятовування:
- встановлення зв’язку нового з раніше вивченим;
- концентрація уваги на основному;
- організація повторення основних правил, законів, виведених на уроці, організація закріплення.