Початок уроку
Правильна організація початку уроку дозволить вчителю залучити учнів до активної мисленнєвої діяльності з перших хвилин уроку
| Займи позицію. | Нестандартний вхід в урок. |
| Сформулювавши проблемне питання, вчитель просить учнів зайняти позицію: за , швидше за; скоріше проти; проти . Учні індивідуально або в групах по подібним думкам повинні аргументувати свою думку, використовуючи матеріали підручника або історичних документів. | Учитель починає урок з суперечливого факту, який важко пояснити на основі наявних знань. Приклад.
|
| Асоціативний ряд. | Відстрочена відгадка. |
До теми або конкретного поняття уроку потрібно виписати в стовпчик слова-асоціації. Вихід буде наступним:
| Спрямований на активізацію розумової діяльності учнів на уроці. 1 варіант. На початку уроку вчитель дає загадку (дивовижний факт), відгадка до якої (ключик для розуміння) буде відкрита на уроці при роботі над новим матеріалом. 2 варіант. Загадку (дивовижний факт) дати в кінці уроку, щоб почати з неї наступне заняття. |
| Дивуй! | Фантастична добавка. |
| Універсальний прийом, спрямований на активізацію розумової діяльності і залучення інтересу до теми уроку. Учитель знаходить такий кут зору, при якому навіть буденне стає дивовижним. Приклад: Що було б, якби процесор працював не зі швидкістю сотні мільйонів байтів в секунду, а в звичному для людини ритмі? Як часто отримував би він сигнали? Сигнали від клавіатури він отримував би один раз в десять років. Обробка слова «комп’ютер» займала б майже 100 років. Переміщення покажчика миші з одного кута екрану в інший зайняло б тисячоліття. | Універсальний прийом, спрямований на залучення інтересу до теми уроку. Прийом передбачає перенесення навчальної ситуації в незвичайні умови або середу. Можна перенестися на фантастичну планету; змінити значення якогось параметра, який зазвичай залишається незмінним; придумати фантастичну тварину або рослину; розглянути звичну ситуацію з незвичайної точки зору.. |
| Неоголошена тема | |
| Даний прийом дозволяє привернути інтерес учнів до вивчення нової теми, що не блокуючи сприйняття незрозумілими термінами. |
Актуалізація опорних знань
Учитель організовує:
- актуалізацію вивчених способів дій, достатніх для побудови нового знання, їх узагальнення та знакову фіксацію;
- актуалізацію відповідних розумових операцій і пізнавальних процесів;
- мотивацію до пробної навчальної дії (“треба” – “можу” – “хочу”) і її самостійне здійснення.
| Ланцюжок ознак | Я беру тебе з собою. |
| 1-й учень називає об’єкт і його ознаки ; 2-й називає інший об’єкт з тим же значенням зазначеної ознаки і іншу ознаку ; 3-й називає свій об’єкт за аналогічним ознакою і нову ознаку і т.д. Прийом виконується до тих пір, поки знаходиться хтось, здатний продовжити ланцюжок. | Педагог загадує ознаку, за якою збирається безліч об’єктів і називає перший об’єкт. Учні намагаються вгадати цю ознаку і по черзі називають об’єкти, що володіють, на їхню думку, тим самим значенням ознаки. Учитель відповідає, бере він цей об’єкт чи ні. Гра продовжується до тих пір, поки хтось з дітей не визначить, за якою ознакою збирається безліч. |
| Так, ні. | Крок за кроком. |
| Учитель загадує щось (число, предмет, літературного героя, історичне обличчя і ін.). Учні намагаються знайти відповідь, ставлячи питання, на які вчитель може відповісти тільки словами: “так”, “ні”, “І так і ні”. | Учні, крокуючи до дошки, на кожен крок називають термін, поняття, явище і т.д. з вивченого раніше матеріалу. |
| До – після. | Жокей і кінь. |
| У таблиці з двох стовпців заповнюється частина, в якій учень записує свої припущення про тему уроку, про рішення задачі, може записати гіпотезу. Інша частина заповнюється в кінці уроку, коли вивчений новий матеріал, проведено експеримент, прочитаний текст і т.д. Далі учень порівнює зміст і робить висновок. | Опис: клас ділиться на дві групи: «жокеїв» і «коней». Перші отримують картки з питаннями, другі – з правильними відповідями. Кожен «жокей» повинен знайти свого «коня». |
| Товсте і тонке питання. | Питальні слова. |
| Стратегія дозволяє формувати вміння формулювати питання та співвідносити поняття. Питання передбачають однозначну коротку та розгорнуту відповіді. Після вивчення теми учням пропонується сформулювати по три питання , пов’язаних з пройденим матеріалом. Потім вони опитують один одного, використовуючи таблиці питань. | Учням пропонується таблиця питань і термінів з вивченої теми або нової теми уроку. Необхідно скласти якомога більше питань, використовуючи питальні слова і терміни з двох стовпців таблиці. |
| Згоден – не згоден. | Ігрова мета. |
| Прийом дає можливість швидко включити дітей в розумову діяльність і логічно перейти до вивчення теми уроку. Дітям пропонується висловити своє ставлення до низки тверджень за правилом. | Пропонується в ігровій формі команді або групі учнів виконати ряд однотипних завдань на швидкість і правильність. |
| Кошик ідей, понять, імен. | Хибна альтернатива. |
| Прийом організації індивідуальної та групової роботи учнів на початковій стадії уроку, коли йде актуалізація наявного у них досвіду і знань. Він дозволяє з’ясувати все, що знають або думають учні з обговорюваної теми уроку. | Увага слухача звертається в іншу сторону за допомогою альтернативи “або-або”, абсолютно довільно вираженою. Жоден із запропонованих відповідей не є вірним. |
Вивчення нового матеріалу
На даному етапі вчитель організовує вивчення нового матеріалу через навчальну діяльність школярів.
| Ціле – частина. Частина – ціле. | Своя опора | |
| Прийом на розвиток логічного мислення. За першою парою слів необхідно визначити, яке правило має тут місце: ціле-частина або частина-ціле. Для слова другої пари потрібно із запропонованих варіантів вказати той, який відповідає знайденому правилом | Учень складає власний опорний конспект за новим матеріалом. Звичайно, цей прийом доречний в тих випадках, коли вчитель сам застосовує подібні конспекти і вчить користуватися ними учнів. Як ослаблений варіант прийому можна рекомендувати складання розгорнутого плану відповіді (як на іспиті). Чудово, якщо учні встигнуть пояснити один одному свої опорні конспекти, хоча б частково. І не біда, якщо їх опорні конспекти майже не відрізняються один від одного. | |
| Лови помилку | Інсерт | I – interactive – самоактівізірующая N – noting S – system – системна розмітка E – effective – для ефективного R – reading – читання T – thinking – і роздуми |
| Учитель пропонує учням інформацію, що містить невідому кількість помилок. Учні шукають помилку групою або індивідуально, сперечаються, радяться. Прийшовши до певної думки, група вибирає спікера. Спікер передає результати вчителю або оголошує завдання і результат його рішення перед усім класом. | Прийом використовується в три етапи: У процесі читання учні маркують текст значками (“V” – вже знав; “+” – нове; “-“ – думав інакше; “?” – Не зрозумів, є питання); Потім заповнюють таблицю, кількість граф якої відповідає числу значків маркування. Обговорюють записи, внесені в таблицю. Таким чином, забезпечується вдумливе, уважне читання, робиться зримим процес накопичення інформації, шлях від старого знання до нового. | |
| Послухати – змовитися – обговорити | З-Х-Д | |
| Даний прийом сприяє активному засвоєнню знань, залучає в предметну роботу учнів з будь-якими рівнями підготовки. Автор – Е.Д.Розанова. Учням пропонується подумати і написати 3 слова, що відносяться до теми уроку. Потім дітям необхідно показати їх сусідові по парті, після чого за 1,5 хвилини з 6 слів відібрати необхідно 3 і оголосити їх класу. Після того, як учитель напише на дошці всі слова, запропоновані парами, починається відбір трьох слів серед них. При цьому з кожним словом в ході дискусії складається речення, висловлювання… | Стратегія була розроблена професором з Чикаго Донною Огл в 1986 р .Вона використовується як в роботі з друкованим текстом, так і для лекційного матеріалу. Її графічна форма відображає ті три фази, за якими будується процес в технології розвитку критичного мислення (виклик, осмислення, рефлексія) та формує: • вміння визначати рівень власних знань; • вміння аналізувати інформацію; • вміння співвідносити нову інформацію зі своїми усталеними уявленнями. | |
| Зигзаг | Стратегія «ІДЕАЛ» | |
| Дану стратегію доречно використовувати для розвитку у школярів наступних умінь: • аналізувати текст спільно з іншими людьми; • вести дослідницьку роботу в групі; • передавати інформацію іншій людині; • самостійно визначати напрямок у вивченні якогось предмета з урахуванням інтересів групи. Прийом використовується для вивчення і систематизації великого за обсягом матеріалу. Для цього необхідно спочатку розбити текст на смислові уривки для взаємонавчання. Кількість уривків має збігатися з кількістю членів груп. Наприклад, якщо текст розбитий на 5 смислових уривків, то в групах (назвемо їх умовно робочими) – 5 осіб. | Интересно в чому проблема? Необхідно сформулювати проблему. Краще, якщо формулювання буде починатися зі слова Як. Давайте знайдемо якомога більше варіантів розв’язання проблеми. Пропонуються всі можливі способи і шляхи вирішення що стоїть проблеми. Есть хороші рішення? Вибираються з безлічі запропонованих рішень хороші, ефективні. А тепер виберемо єдине рішення. Вибирається найсильніше рішення проблеми. Любопытно , а як це буде виглядати на практиці? Планується робота по втіленню обраного рішення в життя. | |
Обговорення та вирішення проблем
На даному етапі учні в комунікативній формі обмірковують проект майбутніх навчальних дій: визначають мету уроку (метою завжди є усунення труднощі), узгоджують тему уроку, вибирають спосіб, будують план досягнення мети і визначають засоби – алгоритми, моделі і т.д. Цим процесом керує вчитель: на перших порах за допомогою підвідного діалогу, потім – спонукає, а потім і за допомогою дослідних методів.
| Стратегія «Фішбоун» (Риб’ячий скелет) | Силовий аналіз | ||||||||||||
| На верхніх кісточках причини, а на нижніх – відповідні їм слідства. На верхніх кісточках головні факти теми, а на нижніх – самостійна оцінка їх значення. Завжди: в голові – тема на хвості – висновок.
| Прийом, який може бути використаний для проведення аналізу конкретної ситуації, проблеми, події, що сталася. Найзручніше при проведенні аналізу заповнювати таблицю:
| ||||||||||||
| Генератори – критики | Діаграма Венна | ||||||||||||
| Педагог ставить проблему, яка потребує тривалого обговорення. Формуються дві групи: генератори і критики. Завдання першої групи – дати якомога більше число варіантів рішень проблеми, які можуть бути самими фантастичними. Все це робиться без попередньої підготовки. Робота проводиться швидко. Завдання критиків: вибрати із запропонованих рішень проблеми найбільш підходящі. Завдання педагога – спрямувати роботу учнів так, щоб вони могли вивести ту чи іншу правило, вирішити якусь проблему, вдаючись до свого досвіду і знань. | Дошка (лист) ділиться на три частини. У першій колонці дітям пропонується записати загальне між 2 поняттям, а в двох інших – відмінні риси кожного. | ||||||||||||
| Зворотний мозковий штурм | |||||||||||||
| Зворотна мозкова атака має на меті пошук та усунення можливих недоліків. Метод виключає управління пошуком, але допомагає подолати психологічну інерцію (звичний хід мислення, що спирається на минуле знань про об’єкт), зрушена думка з мертвої точки і в той же час не дозволяє зупинитися, де потрібно. |
Рішення навчальних завдань
При проведенні даного етапу використовується індивідуальна форма роботи: учні самостійно виконують завдання нового типу і здійснюють їх самоперевірку, покроково порівнюючи з еталоном. На завершення організовується виконавська рефлексія ходу реалізації побудованого проекту навчальних дій і контрольних процедур.
Емоційна спрямованість етапу полягає в організації, по можливості, для кожного учня ситуації успіху, мотивуючої його до включення
| ПОПС | Три пропозиції |
| позиция (точка зрения) – я считаю… обоснование (доводы) – …потому, что… пример (факты) – …например… следовательно (вывод) – поэтому.
| В основі – логічна операція по виділенню головного. Умовний компонент, який робить вивчення нового матеріалу цікавим, досягається за допомогою правила – викласти це «головне» в трьох простих пропозиціях. Один з варіантів – робота з друкованим текстом. Це може бути пункт з параграфа або документ. Перемагає той, у кого розповідь коротше, при цьому точно передається зміст. Прийом дозволяє розвивати дуже важливе вміння – виділяти головне. |
| Дерево Мудрості | Дослідницький фартух |
| Учні вчаться ставити питання до досліджуваного матеріалу. На уроці хлопцям дається завдання: по ходу пояснення або роботи з текстом записати на трьох аркушах три різних за рівнем складності питання. Після вивчення матеріалу питання здаються. Найбільш цікаві оцінюються, оформляються у вигляді «яблук» або «листя» і прикріплюються .На наступних уроках учні «зривають» плід або лист і відповідають. | У дітей є лист А4, на ньому схематично зображено фартух, у верхній частині записана тема, нижня частина ділиться на “кишені”, наприклад основні поняття, дати, імена; діти в ролі господині, яка складає в кишені все найважливіше, впродовж уроку діти заповнюють кишені, вчитель потім збирає фартухи і оцінює, хто найкраща господиня. |
Контроль знань, зворотний зв’язок
На даному етапі виявляються межі застосування нового знання і виконуються завдання, в яких новий спосіб дій передбачається як проміжний крок.
Організовуючи цей етап, вчитель підбирає завдання, в яких тренується використання вивченого раніше матеріалу, що має методичну цінність для введення в подальшому нових способів дій. Таким чином, відбувається, з одного боку, автоматизація розумових дій по вивченим нормам, а з іншого – підготовка до введення в майбутньому нових норм.
| Метод інтелект карт | Рюкзак |
| Супровід розумового процесу малюванням блок-схем, які фіксують все нові думки, висновки і переходи між ними. | Суть методу – зафіксувати свої просування в навчанні, а також, можливо, у відносинах з іншими. Рюкзак переміщається від одного учня до іншого. Кожен не просто фіксує успіх, а й призводить конкретний приклад. Якщо потрібно зібратися з думками, можна сказати “пропускаю хід”. |
| Ромашка Блума | Хрестики – нолики |
| Ромашка “складається з шести пелюсток, кожен з яких містить певний тип питання. Таким чином, шість пелюсток – шість питань. Прості питання: “Що?”, “Коли?”, “Де?”, “Як?”. Уточнюючі питання. “Тобто ти кажеш, що …?”, “Якщо я правильно зрозумів, то …?”, “Я можу помилятися, але, по-моєму, ви сказали про Інтерпретаційні (пояснюють) питання. “Чому?” Творчі питання. ( “Що змінилося б …”, “Що буде, якщо …?”, “Як ви думаєте, як буде розвиватися сюжет в оповіданні після …? “) Оціночні питання. (“Чому щось добре, а що погано?”, “Чим один урок відрізняється від іншого?”, “Як ви ставитеся до вчинку головного героя?”) Практичні питання. “Як можна застосувати …?”, Що можна зробити з …? “,” Де ви в звичайному житті можете спостерігати …? “,” Як би ви надійшли на місці героя оповідання? “. | На затвердження (судження) вчителя передбачаються відповіді: «так» або «ні». Відповідь «так» позначається «Х», відповідь «ні» – «0». Учні записують відповіді в таблицю, що складається в даному випадку з 9 пронумерованих клітин (число клітин в квадраті може бути і більшим). Після закінчення гри вчитель перевіряє роботи (вголос) і, при необхідності, проводить роботу над помилками, а також демонструє правильно заповнену таблицю (перевірка робіт і виставлення оцінок за таким алгоритмом проходить дуже швидко). |
| Фома Невіруючий | Історичний сніжний ком |
| Учень бере участь в управлінні навчанням, виконуючи роль недовірливого учня. Як тільки вимовляється щось, що може викликати сумніви в учнів, Фома піднімає руку. “Я не вірю! Доведіть, що … ». | Доповнюючи один одного за пропозицією, діти повинні скласти логічний розповідь з вивченого матеріалу. |
Рефлексія
На даному етапі фіксується новий зміст, вивчене на уроці, і організовується рефлексія і самооцінка учнями власної навчальної діяльності. На завершення співвідносяться її мета і результати, фіксується ступінь їх відповідності, і намічаються подальші цілі діяльності
| Телеграма | Кольорові поля |
| Коротко написати найважливіше, що усвідомлено з уроку з побажаннями сусіду по парті і відправити (обмінятися). Написати в телеграмі побажання герою твору, ліричному героєві вірша. Написати побажання собі з точки зору вивченого на уроці і т.д. | Учень, виконуючи письмову роботу, окреслює поля кольоровими олівцями, і ці кольори мають смислове навантаження: червоний – «Перевірте, будь ласка, все і виправте всі помилки», зелений – «Відзначте, будь ласка, всі помилки, я сам виправлю », синій -« Вкажіть кількість помилок, я їх сам знайду і виправлю », чорний -« Не ставтеся, будь ласка, серйозно до цієї роботи, я її робив поспіхом »і так далі. |
| Райтинг | Сінквейн |
| Прийом оцінювання діяльності учнів на уроці. Назва прийому в перекладі звучить як «правильно». Прийом вводиться на час узгодження оцінки з учнем. | Цей вірш з п’яти рядків, в якому автор висловлює своє ставлення до проблеми: · 1 рядок – одне ключове слово, яке визначає зміст сінквейна; 2 рядок – два прикметники, що характеризують ключове слово; · 3 рядок – три дієслова, що показують дії поняття; · 4 рядок – коротке речення, в якому відображено авторське ставлення до поняття; · 5 рядок – резюме: одне слово, зазвичай іменник, через яке автор висловлює свої почуття і асоціації, пов’язані з поняттям. |
| Діаманта | Хокку |
| 1, 7 рядки – іменники антоніми; 2 – два прикметники до першого іменника; 3 – три дієслова до першого іменника; 4 – два словосполучення з іменниками; 5 – три дієслова до другого іменника; 6 – два прикметників до другого іменника. | «Початкові вірші», жанр японської поезії (виник в XV в.), Нерифмований тривірш з 17 складів (5 + 7 + 5) .Відрізняється простотою поетичної мови, свободою викладу. |